Робота із кривдником: відмінність пробаційної програми від програми для кривдника
Робота із кривдником: відмінність пробаційної програми від програми для кривдника
Зміна поведінки кривдника є одним із основних напрямів реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
В межах законодавства робота із кривдником можлива через програму для кривдника та пробаційну програму.
Давайте розберемо у чому їх відмінність.
🔸Пробаційна програма – програма, що призначається за рішенням суду особі, звільненій від відбування покарання з випробуванням, та передбачає комплекс заходів, спрямованих на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості, які можливо об’єктивно перевірити (Закон України «Про пробацію»).
🔸Програма для кривдника – комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків (Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
У яких випадках застосовується?
Особа направляється на програму для кривдників та пробаційну програму виключно за рішенням суду.
У справах про притягнення кривдника до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, суд може направити кривдника на проходження програми для кривдників відповідно до ст. 39-1 КУпАП.
Так само кривдник може бути направлений на програму для кривдників і в рамках кримінального провадження. Це передбачено ст. 91-1 КК України. В цьому випадку направлення на програму для кривдників є одним із обмежувальних заходів, який застосовується до особи, яка вчинила домашнє насильство. Окрім цього, відповідно до п. 6 ст. 194 КПК України, програма для кривдників може бути застосована в інтересах потерпілої особи від злочину, пов’язаного з домашнім насильством до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення на етапі обрання запобіжного заходу, що не пов’язаний із позбавленням волі.
Щодо пробаційної програми, відповідно до п. 3 ст. 76 КК України, на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти обов’язок – виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Хто виконує програми?
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суб’єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про пробацію», орган пробації під час наглядової пробації реалізовує пробаційні програми стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням. Відповідно до ч. 4 вказаної статті, до реалізації пробаційних програм можуть залучатися підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.
Які наслідки ухилення від проходження програми?
Відповідно до ст. 390-1 КК України, умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою передбачає кримінальну відповідальність. Кримінальна відповідальність може настати у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.
Відповідно до п. 12 наказу Мінюсту «Про затвердження Переліку заходів щодо реалізації пробаційних програм» від 28 березня 2018 за № 926/5, у разі невиконання особою заходів, передбачених пробаційною програмою без поважних причин, орган пробації застосовує письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направляє особу для відбування призначеного покарання відповідно до статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України. У разі якщо суб’єкт пробації продовжує не виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, після застосування до нього письмового попередження, орган пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення особи для відбування призначеного покарання.
