Що треба знати про ящур
Що треба знати про ящур
З початку 2025 року в ряді країн Європейського Союзу (Угорщина, Словаччина) зареєстровані випадки захворювання тварин на ящур. Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів накладено заборону щодо ввезення на територію України тварин, сприятливих до вірусу ящуру, генетичного матеріалу, сировини та продуктів від них.
Ящур - гостре, висококонтагіозне вірусне захворювання тварин, що відносяться до ряду парнокопитих підряду жуйних, а також сімейства свиней та виду Camelus bactrianus із сімейства верблюдових.
До вірусу ящуру сприйнятливі велика рогата худоба, свині, вівці, кози, верблюди, буйволи, яки, олені, косулі, джейрани, сайгаки, тури, лосі, кабани, антилопи, слони, ведмеді, зебри та інші парнокопиті. На ящур може хворіти й людина. Люди заражаються при споживанні необеззараженого молока від хворих тварин, а також через продукти його переробки.
Переносниками ящуру можуть бути і несприйнятливі до хвороби тварини - собаки, коти, коні, а інколи кури, качки, гуси, синантропна птиця тощо.
Хвороба проявляється лихоманкою, везикулярним враженням ротової порожнини, вінчика, у корів - вим’я, а у молодих тварин враженням міокарда та скелетних м’язів.
Клінічні ознаки: слинотеча, наявність невеликої круглої або овальної форми виразки слизової оболонки рота (афт), ерозій на слизовій оболонці ротової порожнини та язика, підвищення температури тіла, кульгавість та зниження апетиту. Можливе повторне захворювання тварин з нечіткими клінічними ознаками. У новонародженого молодняку ящур проходить у гострій формі з подальшою загибеллю тварин, без утворення афт.
Основним джерелом інфекції є тварини, хворі на ящур, та тварини, які перебувають в інкубаційному (прихованому) періоді хвороби. Інфіковані тварини передають вірус при диханні, зі слиною, носовим слизом, лімфою із лопнувших афт, молоком, сечею та каловими масами. Зараження відбувається шляхом безпосереднього контакту хворих тварин зі здоровими. З моменту зараження до моменту прояву перших клінічних ознак проходить від 7 до 14 днів у великої рогатої худоби та 21 день у інших сприйнятливих тварин.
Можлива пряма передача інфекції людині повітряно-крапельним шляхом при контакті з хворою твариною. Люди здатні виділяти вірус протягом 24-48 годин.
Для профілактики захворювання тварин необхідно:
- переміщення тварин (на теритоію області, району та за їх межі) здійснювати тільки за погодженням з територіальним органом Держпродспоживслужби, за наявними супровідними ветеринарними документами;
- здійснювати обов'язкову ідентифікацію та реєстрацію тварин; - дотримуватись обов’язкового профілактичного карантинування під час переміщення тварин до або з господарства;
- дотримуватись суворого контролю доступу людей (заборона стороннім особам потрапляти на територію де утримуються тварини);
- забезпечити регулярну дезінфекцію місць утримання тварин, обладнання, одягу та взуття;
- забезпечити належну утилізацію гною та сміття, трупів тварин;
- користувачам мисливських угідь всіх форм власності, у разі виявлення трупів диких парнокопитних тварин повідомляти державну службу ветеринарної медицини району.
При ознаках захворювання чи невластивій поведінці тварин та у випадку їх загибелі необхідно терміново зветатись до державної установи ветеринарної медицини за місцем розташування тварин, або територіальний орган Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби).
Останній випадок ящуру в Україні був зареєстрований в 1988 році, а з 1992 року Україна має статус МЕБ як країни вільної від вакцинації. У зв’язку з чим вакцинація тварин не проводиться.
Покровське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Донецькій області
